Головна робота

«… А ще життя чудове тим,

що можна мандрувати!»

Педагогічні та психологічні аспекти

 дитячо-юнацького туризму

Спортивний туризм, як вже зазначалося, в залежності від категорії осіб, поділяється на дитячий, молодіжний, сімейний, для осіб похилого віку. Залучення до спортивного туризму дітей та юнацтва сприяє розвитку та удосконаленню всієї системи спортивного туризму, бо, по-перше, діти-туристи - це майбутнє поповнення лав спортивного туризму; по-друге, формування в процесі подорожей навичок здорового способу життя та активного відпочинку сприяє підтримці високого рівня здоров'я.

 Дитячо-юнацький туризм - це масовий рух дітей і юнацтва з метою всебічного розвитку в активному пізнанні навколишнього світу і самих себе засобами туристично-краєзнавчої діяльності. В свою чергу, туристично-краєзнавча діяльність є комплексний засіб гармонійного розвитку підлітків і юнацтва, в активному пізнанні та доступному поліпшені навколишнього світу і самих себе, характерним структурним компонентом якого є похід (подорож, екскурсія, експедиція).

Туристично-краєзнавча діяльність органічно увійшла в навчально-виховний процес сучасної школи. Вона виконує три основні функції: виховно-розвиваючу, освітньо-пізнавальну й оздоровчо-спортивну. Кожний функціональний компонент несе в собі конкретні педагогічні цілі.

СПОРТИВНИЙ ТУРИЗМ

Для спортивного туризму використовуються складні траси, які вимагають великих фізичних навантажень. Масовий туризм вихідного дня переважно пішохідний. Фізичне навантаження регламентується кількістю днів, відстанню, яка долається за добу, об’ємом навантаження та інтенсивністю – швидкістю пересування (середня швидкість руху, швидкість на переходах, тривалість інтервалів відпочинку), масою вантажу, що переноситься.

При підборі групи враховують віковий склад, рівень фізичної підготовки і стан здоров’я туристів. Маршрут походу планується в залежності від завдань і тривалості походу, складу групи і місцевих умов. Керівники групи повинні отримати від органів охорони здоров’я відомості про санітарно-епідеміологічну обстановку на шляху слідування.

Туризм пов’язаний з тривалим перебуванням на свіжому повітрі і тому справляє значний загартовуючий ефект. Цьому сприяє раціональний одяг, який повинен відповідати погоді; прийом повітряних ванн під час руху, тривалість яких визначається температурою повітря, швидкістю вітру, загартованістю туриста; водні процедури (обтирання, душ, купання).

Екологічний туризм

Термін "Екологічний туризм" є широко вживаним, достатньо заяложеним, але ще й досі занадто аморфним розтяжним, так само як і "Екологія". За своє коротке життя поняття Екологія від науки про вплив середовища на живі організми та взаємозв'язки між ними закономірно з'еволюціонувало на термін, що замінює громіздке словосполучення "Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів". Скільки людей, стільки думок. Неконкретне вживання терміну в будь-якій ситуації призвело до профанації терміну Екологія, а від цього – і екотуризму.

Екотуризм – це активне пересування в неурбанізованих та непромислових ділянках довкілля з пізнавальною метою і неухильним дотриманням природоохоронних вимог та істиною любов'ю до культурно-історичного надбання свого й чужого народу.
         У походах треба не лише дивитись, але й бачити. Бачити і вміти милуватись та цінувати красу ландшафтів допомагати заліковувати нанесені недбайливцями рани, вчитись самому пізнавати душу рідної природи і навчати інших.
Не всім це дано, але намагатись треба кожному.
Адже перемагаючи природу, ми скасовуємо людину, тобто самих себе.

Екскурсії

Екскурсії відіграють важливу функціональну роль у задоволенні рекреаційних потреб кожної дитини: духовних, естетичних, інформаційних. Вони дозволяють моделювати рекреаційну діяльність людини, пов'язану з пізнанням навколишнього світу: особливостей природи, сучасних та історичних подій, елементів побуту, традицій, вірувань, творчих здобутків людства.

 Як вид діяльності, екскурсія, поєднує взаємопов'язані та взаємообумовлені дії. Вони можуть бути різноманітними - рух групи за маршрутом, рух відносно об'єктів, перегляд пам'яток.

 Як вид діяльності, екскурсія, поєднує взаємопов'язані та взаємообумовлені дії. Вони можуть бути різноманітними - рух групи за маршрутом, рух відносно об'єктів, перегляд пам'яток.

 Діяльність учнів на екскурсіях виявляється в таких активних формах, як спостереження, вивчення, дослідження об'єктів.

 Діяльність вчителя складається з ряду дій, головними з яких є підготовка і проведення навчально-тематичної екскурсії.

 
 Значення екскурсій заключається в тому, що:

 - знання здобуваються в природних умовах;

 - багатство ілюстрованого матеріалу для спостереження;

 - явища сприймаються в цілісності;

 - збирається багатий матеріал для подальшої роботи;

 - позитивно впливає на емоційну сферу учнів.

 Екскурсії діляться по типам:

 - за відношенням до навчальної програми: програмні і позапрограмні;

 - за змістом: тематичні і комбіновані;

 - за часом проведення відносного матеріалу, який вивчається: вступні, поточні, заключні;

 - за відношенням до навчального предмету: ботанічні, зоологічні, хімічні, фізичні і т.п.